Філія ДП "Укрдержбудекспертиза"
в Одеській області
Приймальня
(048)780 18 97, 788 19 51

Зауваження та основні помилки

Зауваження та основні помилки, виявлені філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області при виконанні експертизи проектної документації яка надається в філію



1. Оформлення проектної документації має відповідати чинним стандартам - ДСТУ Б А.2.4-4: 2009 «Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації », обсяг проектної документації, її склад повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2014« Склад та зміст проектної документації на будівництво », і Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіон України № 45 від 06.05.2011г. (Зі змінами та доповненнями від 19 травня 2017р., Наказу Мінрегіону №125).
Документація часто недоукомплектована розділами «ОВНС», «ПОС», «Безпека експлуатації», «Газопостачання», «Вентиляція і димовидалення», не розроблені зовнішні інженерні мережі.
Відсутній наказ проектної організації про призначення конкретної фізичної особи, яка має кваліфікаційний сертифікат, ГІПом або ГАПом на об'єкт проектування, а також підписи і печатки відповідального виконавця - ГІПа (або ГАПа) і субпідрядних організацій.

2. Відповідальний момент - це правильне формулювання назви об'єкта будівництва. За нормативними документами назва має обов'язково містити вид будівництва (нове буд-во, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація) і адресу розміщення об'єкта будівництва іта відповідати отриманим містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Ця вимога особливо важлива для об'єктів бюджетного фінансування, тому що неправильно вказаний вид будівництва суттєво впливає на вартість об'єкта. Наприклад: при реконструкції використовуються розцінки капремонту або навпаки; при загальнобудівельних роботах на пам'ятці архітектури використовуються реставраційні розцінки.
Основна складність в таких випадках лежить в тому, що ця помилка закладена в плани фінансування, затверджена сесіями органів місцевого самоврядування та вступає в протиріччя з вимогами нормативних документів в галузі будівництва.
При формуванні планів будівництва необхідно більш ретельно підходити до визначення назв об'єктів будівництва. Пристрій, облаштування, заміна обладнання, прибудова, надсройка, виготовлення проектної документації по проекту і т.д. - таких видів будівництва по термінології немає.

3. Важливо правильно оформити вихідні дані для проектування:
- отримати у відповідних органах містобудування та архітектури містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (при необхідності);
- скласти завдання на проектування з урахуванням вимог ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» - в якому повинні бути відображені вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень, вказаний клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, терміни його експлуатації та ін .;
- отримані технічні умови від експлуатуючих організацій на інженерне забезпечення об'єкта будівництва (водо-, газо-, електропостачання, водовідведення, теплопостачання, відведення зливових вод, зовнішнє освітлення, телекомунікації).

Законом України №2020 від 13.04.2017р.,  внесено зміни до частини першої ст.30 - виключено вимогу в отриманні технічних умов для забезпечення пожежної і техногенної безпеки. При розробці проектної документації об'єкта будівництва вимоги по пожежній та техногенній безпеці виконуються відповідно до чинних нормативів.

4. У розрахунках класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва часто не враховуються такі вимоги:
- для об'єктів громадського призначення (торгово-розважальних центрів, кінотеатрів, спортивних споруд, закладів освіти і т.д.) при визначенні за характеристикою «можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті» має бути прийнято максимальну сумарну кількість людей , на яку розраховані приміщення об'єкта з урахуванням часового режиму їх роботи і положень п.4.8 ДСТУ-Н Б В.1.2-16  «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва»;
- для об'єктів промислового, виробничого призначення при використанні небезпечних речовин в обов'язковому порядку повинна виконуватися ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до Методики, затвердженої Постановою КМУ №956 від 11.07.2002г. «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки». Результати ідентифікації можуть значно вплинути на розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

5. При проектуванні об'єктів громадського та житлового призначення порушуються вимоги ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень » до забезпеченості цих об'єктів нормативної територією. Відсоток забудови територій значно перевищує допустиму.
Зустрічаються такі порушення:
- Об'єкти житлового призначення не мають достатньої прибудинкової території для розміщення необхідних майданчиків (ігрових, для відпочинку, для занять фізкультурою, стоянок автомобілів, майданчики для вигулу домашніх тварин і ін.);
- для об'єктів громадського призначення -не вистачає нормативної території, розрахунок якої повинен бути виконаний відповідно до ДБН 360-92.

6. Ми звертаємо увагу на невідповідність цільового призначення земельної ділянки за документами землекористування їх функціональному використанню в проектній документації. Наприклад: на ділянці для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку з госпбудівлями  передбачають будівництво багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку з численними порушеннями нормативних вимог.

7. Особливо актуальна для нашого міста проблема зберігання автомобілів - нестачя паркінгів, а також стоянок для тимчасового зберігання автомобілів. Особливо це характерно для великих житлових і громадських комплексів, в проектах яких замовник прагне якомога вигідніше для себе використовувати надану земельну ділянку і запроектовані площі. У проектах деяких таких об'єктів  є парко місця але їх недостатньо, або їх взагалі не передбачають.

8. При розміщенні нових об'єктів будівництва на вільних від забудови територіях, і особливо в умовах сформованої забудови, дуже важливо витримувати вимоги пожежної безпеки. Це відноситься до насамперед до забезпечення необхідних розривів між будівлями, а також проїздів пожежних машин до них.

9. Для висотної забудови актуальним є наявність на міській території пожежних депо на нормуємому відстані до кожного об'єкта будівництва. Від цього залежить перш за все безпека людей.

10. Перевірка розрахунків інсоляції виявляє порушення вимог санітарних норм і правил як в частині житлових приміщень проектованих об'єктів, так і для найближчих існуючих об'єктів. Тобто хотілося б більш ретельного підходу до вирішення питання посадки будівель і їх об'ємно -планувальних рішень для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

11. Особливо відповідальне розміщення і будівництво нових об'єктів в межах історичного ареалу нашого міста для збереження його особливостей та історичної цінності. Проектування таких об'єктів повинна передувати розробка історико-містобудівного обґрунтування та обов'язкове його узгодження в Міністерстві культури України, що слід враховувати при видачі містобудівних умов та обмежень.

У випадках пристосування пам'ятки архітектури для можливості його використання в сучасних умовах і в разі внесення змін до його геометричних параметрів поряд з реставраційним завданням потрібне обов'язкове оформлення містобудівних умов і обмежень

12.За тепломеханічної частини, опалення та вентиляції

12.1. Прокладка теплових мереж під проїжджою частиною магістральних вулиць загальноміського значення (в тому числі трубами попередньо ізольованими) допускається тільки в каналах або футлярах - п. 14.22 ДБН В.2.5-39: 2008 «Теплові мережі». Крім того, прокладка водо несучих інженерних мереж повинна виконуватися тільки під тротуарами вулиць, або під їх проїжджою частиною в тунелях і каналах - п.п. 8.53 і 8.54 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».
У проектах нерідко передбачають під проїзною частиною безканальної прокладки попередньо ізольованими трубами.


12.2. Трубопроводи попередньо ізольовані повинні проектуватися з елементами системи сигналізації та контролю ушкоджень провідної труби і оболонки - вимога п. 4.8 і 4.9 ДСТУ-Н Б В.2.5-35: 2007 «Теплові мережі та мережі гарячого водопостачання з використанням попередньо теплоізольованих трубопроводів». У проектах часто передбачають тільки замовлення попередньо ізольованих труб з вбудованим контрольним кабелем, але не передбачають кінцевих приладів та з'єднувальних ліній для прийому і передачі сигналу про пошкодження на пункт контролю (найчастіше - в котельню).

12.3. Прокладка теплової мережі по території дошкільних, шкільних та лікувально-профілактичних закладів допускається лише в непрохідних залізобетонних каналах із посиленою гідроізоляцією, відповідно до вимог  п. 11.3 ДБН В.2.5-39: 2008 «Теплові мережі». У проектах передбачають безканальної прокладки попередньо ізольованих труб.


12.4. Не допускається застосування конструкцій з горючих матеріалів (в тому числі групи Г1) для теплоізоляції обладнання і трубопроводів в будівлях. Вимога п.п. «А» п. 2.15 діючої глави СНіП 2.04.14-88 «Теплова ізоляція обладнання і трубопроводів». У проектах передбачаються горючі матеріали.

12.5. Водогрійні котли потужністю 0,4 МВт (0,35 Гкал / год) слід обладнати не менше ніж двома запобіжними клапанами з діаметром кожного відповідно до розрахунку, але не менше 40 мм - п. 12.2.14 НПАОП 0.00-1.26-96 «Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс / см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 ° с. У проектах часто передбачають тільки один клапан.

12.6. Для приміщень санвузлів, організація викиду повітря через пристрій в зовнішній стіні не допускається. Див. П. 7.3.11 ДБН В.2.5-67: 2013 «Опалення, вентиляція і кондиціювання». Витяжка з викидом повітря по воздуховодам вище покрівлі будівлі часто не передбачено.


13. За водопроводу, каналізації, ремонту покриттів автодоріг.

13.1. У поданих матеріалах інженерно-геологічних вишукувань дані про просідання ґрунтів нерідко наводяться тільки в частині її типу (просідання 1 або 2 типу), в той час, як за вимогами ДБН В.2.5-74: 2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди »та ДБН В.2.5-75: 2013« Каналізація. Зовнішні мережі та споруди »враховується не тип просідання, а величина осідання (до 50 мм; від 50 до 200 мм; понад 200 мм). Саме за цими параметрами визначається необхідність і розмір ущільнення ґрунтів  під днищами колодязів і трубопроводами (від 300 мм до 1,0 м) і ширина асфальтової відмостки навколо колодязів (від 1,5 до 2,0 м).

13.2. У розрахунках класу наслідків (відповідальності) часто не враховується, що рівень лінійного об'єкта, або споруди інженерно-транспортної інфраструктури, не може бути нижче СС2 (місцевий рівень).

13.3. Замовником будівництва часто не враховується необхідність отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для проектів будівництва інженерних мереж у межах населених пунктів, що з'ясовується вже при проведенні експертизи і не дає можливості випуску позитивного експертного звіту.

13.4. На будівництво і реконструкцію інженерних мереж необхідно отримання технічних умов експлуатуючої організації. Часто замовник обмежується завданням на проектування, описуючи в ньому вимоги, не підкріплені отриманими ТУ.

13.5. У проектах часто не враховується вимога п.12.44 ДБН В.2.5-74: 2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди »в частині вибору діаметрів об'єднаної системи господарсько-питного та протипожежного водопостачання: в населених пунктах - не менше 100 мм (при числі жителів менше 500 чол. - не менше 80 мм). В розгляд надходять проекти мереж водопостачання міст і сіл (з установкою пожгідрантів ) з діаметрами труб 60, 50 і навіть 30 мм!

13.6. При розробці проектів реконструкції та капітального ремонту інженерних мереж вулиць, відновлення дорожніх покриттів часто передбачається в проектах тільки в смузі прокладки, в той час як відповідно до вимог п.10.2 «Правил благоустрою території міста Одеси» (Рішення Одеської міської ради № 1 631 -VI від 23.12.2011 р.), порушене асфальтобетонне покриття повинне відновлюватися на всю ширину проїжджої частини і тротуарів вулиці на ділянці проведення робіт. У процесі експертизи усунення даного зауваження веде до збільшення вартості будівництва щодо входу.

13.7. Дуже часто в пояснювальній записці проектів інженерних мереж або капітального будівництва дорожніх покриттів відсутня таблиця техніко-економічних показників, які відомості в ній не відповідають вимогам додатка «Л» до ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та порядок проектної документації на будівництво ».

14. Нерідко вихідна документація по проекту надається у складі пояснювальної записки, або в копіях, завірених печаткою ГІПа або проектної організації (замовника експертизи), в той час, як для архіву експертизи додатково повинні бути представлені всі вихідні дані в копіях, завірених печаткою замовника будівництва (п.10.2 ДСТУ-Н Б А.2.2-10: 2012 «Інструкція з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво»).

15. Для проектів реконструкції та капітального ремонту не завжди надаються акти технічного обстеження обєкта будівнитства, затверджені замовником.

16. Завдання на проектування не завжди відповідає вимогам довідкового додатка «Б» до ДБН А.2.2-3: 2014 року, зокрема: не вказується посада особи, яка підписала завдання, термін експлуатації (років), генпроектувальник (вказують - за результатами тендеру), особливі умови по геології, не обмовляється конкретний перелік робіт за проектом та ін.